Класифікація штукатурних матеріалів

У більшості випадків штукатурки виготовляються у вигляді сухих будсумішей і не застосовуються як фінішний шар покриття. Однак, на ринку представлені ще й декоративні штукатурки (далі ДШ), які можуть бути використані для фінішного покриття стін як зовнішніх, так і внутрішніх. Для отримання матеріалу певного кольору потрібно виконати колеровку. Декоративна штукатурка вимагає ретельної попередньої підготовки поверхні: обробка ґрунтовкою, шпаклівкою тощо.

Декоративні штукатурки класифікують на полімерні, силіконові, мінеральні та силікатні штукатурки.
Полімерні ДШ – це сухі будівельні суміші, основою яких є дисперсія синтетичних смол.
Полімерні штукатурки поділяють на 2 види:

• водні;
• неводні.

Цей вид штукатурок має такі переваги:

• технологічність;
• міцність (стійкість до УФ, стійкість до температур до 90°С, вологостійкість);
• зносостійкість.

І недоліки:

• відносно низька паропроникність.

Силіконові ДШ – це готові будсуміші із силіконових складових. До плюсів силіконових штукатурок відносяться висока паропроникність, стійкість до УФ-випромінювання, вони є вологовідштовхувальними та не електризуються, здатні самоочищатися та довговічні. Головний мінус – найвища вартість.
Мінеральні ДШ – сухі суміші, основу яких застосовуються білі цементи. Ці штукатурки розчиняються водою.
Переваги:

• висока паропроникність (що дає можливість використання цього виду штукатурок для «мокрого» зовнішнього утеплення фасадів).
• низька вартість.

Недоліки:

• погане зчеплення із поверхнею;
• невисока еластичність.

Штукатурки на основі силікатів є готовими будівельними сумішами, в основу яких застосовують «рідке» скло. Серед ряду позитивних властивостей даних матеріалів можна виділити головний недолік – невелика кольорова гама.

Крім вищенаведеної класифікації, всі штукатурки можна розділяти за розміром, формою, типом і кількістю заповнювача. Як останній для виробництва штукатурок найчастіше використовуються кварцовий пісок, полімерні гранули, гранітна і мармурова крихта. Діаметр «зерен» заповнювача становить 0,5 – 6 мм. Для якісного та однорідного уявлення штукатурки слід обов'язково використовувати «зерна» однакової фракції. Щоб отримати різнокольорові крихти, використовують подрібнений мармур, вапняк або граніт.

Для фарбування декоративних штукатурів використовують пігменти, для травлення – кислоту, для попередньої підготовки – цвяхи, дріт та сітку.